II.  MEDITATIO

 

 Рис.  10 . ІІ. MEDITATIO. Мт. 20, 29-34

 

Постава Марії на слова
ангела:

Лк. 1, 26-38: „26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, :27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. 28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! 29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. 30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! 31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. 32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. 33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. 34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... 35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! 36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. 37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі! 38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї”.

 

пастухів:

Лк. 2, 15-19: „15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. 16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. 17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. 18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... 19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм”.

 

Симеона:

Лк. 2, 25-35: „25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. 26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. 27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, 28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: 29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, 30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє, 31 яке Ти приготував перед всіма народами, 32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! 33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. 34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, 35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!”

 

Ісуса:

Лк. 2, 46-51: „46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. 47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. 48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... 49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? 50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. 51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці”.