3. Літургійний

 

„... Якщо Літургія і не вичерпує всю душпастирську працю Церкви, то необхідно уважно плекати, щоб усі пастирські старання були тісно поєднані зі святою Літургією і, водночас, намагатись, щоб Літургія не була відділена і автономна, а перебувала у внутрішній єдності з іншими пастирськими працями.

Особливо необхідним є тісний зв’язок Літургії з катехезою, релігійним навчанням і проповіддю” (Inter Oecumenici, II. 7).

Щодо зв’язку між Літургією і особистою молитвою,... нагадуємо два тексти з „Sacrosanctum Concilium”: „Пастирі душ повинні проявляти уважну чуйність щодо Літургії і не тільки виконувати всі літургійні приписи, необхідні для важності і гідності цього служіння, але також слідкувати за тим, щоб вірні приймали в Літургії свідому, активну і корисну участь” (11); „Духовне життя не вичерпується самою лиш участю в Літургії. Християнин, покликаний до молитви в спільноті, повинен також ввійти в свій дім і молитися до Отця потаємно і, згідно з навчанням Апостола, молитися неустанно...” (12) [1].

„Щоб увійти в світ літургії, необхідно, передусім, увійти в світ Біблії і розміститися в перспективі, властивій для Біблії, що означає бачити всі речі в рамках історії спасіння. Літургія є одним із етапів цієї історії, засобом і способом нашого входження в цю історію” [2].

LECTIO DIVINA – це один зі способів увійти в світ літургії через світ Біблії. І оо. Бенедиктини розробили цей метод саме з цією ціллю. Вони вважали, що літургія не об’являє літургії, що літургію може об’явити лише Святе Письмо. Тому вони приділяли вивченню Святого Письма стільки ж часу, скільки літургії.

 

    

[1] Loyola Ignazio. Esercizi Spirituali, a cura di Pietro Schiamone. – Roma: 1980. P . 55.

[2] Zawierzyliśmy miłości, pod redakcją B. Mokrzyckiego. – Krakόw: 1970. S . 105.